Так все таки, хто вмирає в Україні – кілька сотень тисяч щороку, чи український етнос, чи все таки українська нація? Чи втрачаємо ми щось більше, ніж людей – традиції, культуру, звичаї, врешті державу?Нація не вмирає, а дуже швидко трансформується в нову спільноту. На відміну від польської, російської, японської або єврейської цивілізації, у масі нашого народу нема щохвилинного усвідомлення трансцендентального ідеалу. Ми тепер інші. Це Старицький міг власним коштом утримувати паросток національного театру, це дивак Франко гибів і згоряв над часописом, що рятував український дух в найтяжчі роки чужинського гніту, це Світличний сприяв запільним виданням, накладаючи власним життям, це… Але тепер на тоте все потрібний або ґрант фонду „Відродження”, або німецького товариства, або запомога вітчизняного малахіянина. Тому така в нас література, така в нас музика, таке в нас малярство. Яке є. Народилась нова, інша цивілізація. На зміну Мішузі прийшов Поплавський, а на зміну Городецькому – Бабушкін.
(c) Лесь Герасимчук, культурологСуществует ли связь демографических показателей с расслоением общества, с появлением «хронической бедности»?По сегодняшней стратификации общества, употребим термин П. Сорокина – 95% населения Украины живут в нищете, что бы ни говорили там разные аналитики. Государство не защищает корпорацию бедных. Мало того – любое общество вырождается, если оно устроено как олигархическое. В системе просто не остается умных людей, ведь «социальный элеватор» закрыт, и масса талантливейших людей остается за бортом этой жизни. Они становятся маргиналами. Если власть и дальше будет оставаться столь корпоративно эгоистичной, то она просто сама себя закупоривает. Ей придется искать какой-то выход – если, конечно, она еще способна хоть что-то соображать. Чем был Майдан в дни оранжевой революции? Он был неформальной системой, народным вече, и первым плохим признаком стало то, что даже новая власть постепенно от него дистанцировалась, закупорилась в своем нарциссизме.
(c) Владимир Богданов, социологЧи буде народжуваність і далі зростати? В довгостроковій перспективі ми розраховуємо на стабілізацію народжуваності на рівні 1,5 дитини на одну жінку десь до 2015 року. Що стосується смертності, то ми очікуємо, що вона буде скорочуватися. Але особливих успіхів щодо чисельності населення це не принесе. Ми колись робили таку академічну вправу – прогноз чисельності населення за умови народжуваності на рівні двох дітей (чого немає ніде у Європі), а середньої очікуваної тривалість життя близько 80 років (майже як в Японії) – самі розумієте, що ймовірність реалізації і першого, і другого припущення для нас є неймовірно низькою. Та навіть за таких умов населення України буде скорочуватися, оскільки в структурі населення надто мало молоді і потенціал демографічного зростання в Україні вже вичерпаний.
(c) Елла Лібанова, доктор економічних наукИ напоследок немного цифр -
Корреспондент.net :: Население Украины сокращается 13-тый год подряд.
No comments:
Post a Comment